Июнь 24, 2018

УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА КІСТОПОДІБНИХ УТВОРЕНЬ ДІЛЯНКИ КОЛІННОГО СУГЛОБУ

Вступ

У 1972 році D.G. McDonald, G.R. Leopold [19], використовуючи метод ультразвукового дослідження (УЗД) в артрології, повідомили про можливість використання сонографії для діагностики кіст. УЗД як безпечний, високоінформативний та відносно недорогий метод дослідження у кінці ХХ сторіччя набув провідного значення у діагностиці кіст. Даний метод широко використовується для диференційної діагностики синовіальних кіст із патологічними утвореннями підколінної ділянки іншої природи. УЗД колінних суглобів широко проваджено у практику як вітчизняної [4, 9], так і зарубіжної [10, 6, 14, 15, 16, 17] медицини. Ультрасонографія також являється високоінформативним методом дослідження розриву кіст у випадку набряку та болю у ділянці нижньої кінцівки [11,12].  Дослідження, які проведені І.М. Даниловою В.Д., Макушиним, О.К. Чегуровим та ін. [2] у 2000 році, свідчать про великі можливості сонографічної діагностики кіст підколінної ділянки [7,8]. Так наприклад Burger [11] повідомляє про 95% ефективність ультразвукової діагностики кіст Бейкера.

По сучасним даним ультраснографії їх розмір підколінних кіст коливається від 1,4 до 6,2см [20]. Описуючи  рентгено-сонографічну семіотику кіст Бейкера, В.И. Шевцов із співавторами [13] відмічали стадійність у її формуванні. Так, грижа синовіальної сумки зустрічалась у 23% спостережень. Більш пізня бурситна стадія кісти – у 77% випадках.

І.М. Данилова [3] виділила 3 періоди сонографічної організації кіст. У I періоді — ранніх структурних змін (фото 1) – кіста має стінку товщиною до 2,6 мм, без внутрішньопросвітних структур. II період — прогресування структурних змін (фото 2) характеризується потовщенням стінки кісти до 7,9 мм, неоднорідною структурою вмісту з «ніжними» перегородками та включеннями. У III періоді – кінцевої структурної організації (фото 3) – стінки кісти більше 8,0 мм, у порожнині відмічаються перетинки та включення із малою кількістю «рідинного» вмісту

Дані УЗД можна порівняти із результатами контрасної артрографії колінних суглобів та морфологічного дослідження видалених кіст. Встановлений взаємозв’язок між стадією гонартрозу та стадією структурної організації кісти, який проявляється у тому, що із збільшенням ступеню дегенеративних процесів у тканинах колінного суглобу збільшується вираженність структурних змін кісти Бейкера. Для діагностики підколінних кіст використовують задній доступ обстеження колінного суглобу, який дозволяє також визначити судинно-нервовий пучок, медіальну та латеральну голівки литкового м’язу, дистальну частину волокон напівперетинчастого м’язу, задній ріг внутрішнього та зовнішнього менісків, задню хрестоподібну зв’язку [5]. До інших, не менш важливих,  кістоподібних у утворень ділянки колінного суглобу належать препателярний бурсит, інфрапателярний глибокий та поверхневий бурсити, бурсит «гусячої лапки», кісти менісків, внутрішньо-суглобові КПУ для діагностики яких використовують передні та бокові доступи обстеження та  які у залежності від сонографічної картини мають свої методики лікування.

УЗД проводимо на ультразвуковому апараті ULTIMAPA L5-10/40E та VOLUSON із частотою лінійного датчика L 5,5 — 7,5Mhz/40mm/ 128element) фірми «Radmir» із доплерівським скануванням. Для діагностики кістозних утворень колінного суглобу використовуємо передній (1), задній (2), медіальний (3) та латеральний (4) доступи обстеження, що зображено на  фото 1-4.

Фото. 1-4. Передній (1), задній (2), медіальний (3) та латеральний (4) доступи  ультразвукового обстеження колінного суглобу.

Ультрасонографія демонструє дуже низьку чутливість, точність та специфічність (на рівні 25 %) щодо ушкоджень хряща. Це пов’язано з неможливістю візуалізувати майже половину площі суглобового хряща за рахунок перекриття наколінником цих зон та складної анатомії інших кісток, що утворюють колінний суглоб. По відношенню ж до виявлення кістоподібних утворень, сонографія демонструє у середньому чутливість на рівні 91 %, а специфічність на рівні 88 % та велику точність (92 %) разом з прогностичністю результатів (як позитивного, так і негативного) на рівні 85 %. 

Висновки

Під час обстеження хворих із КПУ ділянки колінного суглобу у переважній більшості спостерігаються друга та третя стадії перебігу захворювання, що наводить на думку про малоефективне консервативне лікування враховуючи структурні зміни, які відбулися у кісті.

Узагальнюючи результати сонографії  відмічається  висока чутливість -96,8%, точність — 94% разом з прогностичністю позитивних результатів — 96,8% по відношенню кістоподібних утворень. Завдяки новим високоінформативним ультразвуковим приборам із широкосмуговими високочастотними датчиками УЗД та враховуючи неінвазивність, відсутність променевого навантаження, економічність, доступність та відсутність протипоказань до сонографії, можна рекомендувати цей метод як обов’язковий у хворих з підозрою на ушкодження та захворювання колінного суглоба, та особливо при наявності у хворого кістоподібних утворень.


Література

 

  1. Власов В. В. Эффективность диагностических исследований / В.В. Власов. – М.: Медицина, 1988. – 254 с.
  2. Возможности эхографической диагностики кист подколенной области / И.М. Данилова, В.Д. Макушин, О.К. Чегуров, Б.В. Камшилов // Новые направления развития клинической медицины: Материалы Всерос. науч.-практ. конф. – Ленинск-Кузнецкий, 2000. – С. 55.
  3. Данилова И.М. Ультрасонографическая диагностика кисты Бейкера при гонартрозе: Дис. канд. мед. наук. – Курган, 2000. – 115 с.
  4. Луговец С.Г. Подколенные кисты при ревматических болезнях: диагностика и частота (по данным артросонографии): дис. канд. мед. наук. – М., 1998. – 95 с.
  5. Меньшиков И.В., Сергиенко С.А., Пак Ю.В., Морозов С.П., Виноградова Е.В. Боль в области коленного и плечевого суставов (алгоритмы дифференциальной диагностики) (Клиническое руководство для практических врачей). М.: ИД Медпрактика – М, 2007, стр. 45-46.
  6. Рентгено–сонографическая семиотика кисты Backer / В.И. Шевцов, В.Д. Макушин, О.К. Чегуров, И.М. Данилова // Гений ортопедии. – 2000. — № 2. – С. 42–47.
  7. Сонографическая и морфологическая параллели при оценке организации кисты Бейкера / И.М. Данилова, В.Д. Макушин, А.М. Чиркова, О.К. Чегуров // Новые технологии в медицине: Материалы науч.–практ. конф. с международ. участием. – Курган, 2000. – Ч. 1. – С. 74.
  8. Сонографические и морфологические изменения кисты Бейкера при гонартрозе в процессе её организации / И.М. Данилова, А.М. Чиркова, В.Д. Макушин и др. // Человек и его здоровье: Материалы конгресса. – СПб., 2000. – С. 143.
  9. Шастина В.Р., Сысоев В.Ф., Трофимова Т.М. Значение ультразвукового определения подколенных кист // Терапевтический архив. – 1988. – № 1 – С. 104–106.
  10. Bakers cysts mimicking the symptoms of deep vein thrombosis: diagnosis with venous duplex scanning / M. Langsfeld, B. Matteson, W. Johnson et al. // J. Vasc. Surg. – 1997. — Vol. 25, N 4. – P. 658-662.
  11. Burger C. Baker’s cyst // Chirurg. – 1999. — Bd. 70, H. 5. – S. 611–612.
  12. Chatzopoulos D, Moralidis E., Markov P, Makris V, Arsos G (2008) Baker’s cysts in knee with chronic osteoarthritic pain: a clinical, ultrasonographic, radiographic, and scintigraphic evaluation. Rheumatol Int 29: 141-146
  13. Diagnosis and treatment of popliteal cysts / L. Massari, R. Faccini, L. Lupi, S. Bighi // Chir. Organi. Mov. – 1990. – Vol. 75, N 3. – Р. 245–252.
  14. Echographic study of popliteal region / V. Pignatelli, A. Savino, E. Orsitto et al. // Minerva Chir. – 1989. — Vol. 44, N 21. – P. 2245–2250.
  15. Gordon G., Edell S. Ultrasonic evalution of popliteal cysts // Arch. Intern. Med. – 1880. – Vol. 140, N 11. – P. 1453–1455.
  16. Graf R. Sonographie am Bewegungsapparat. Indikationen, Moglichkeiten, Grenzen und Perspektiven // Orthopaedie. – 1989. – Bd. 18, H. 1. – S. 2–11.
  17. Kellner H., Zoller W.G. Ultrasonic diagnosis of inflammatory rheumatic diseases // Z. Rheumatol. – 1993. — Bd. 52, H. 2. – S. 80–89.
  18. Langsfeld M., Matteson B., Johnson W. at al. Baker’s cyst mimickihg the symptom of deep vein thrombosis: diagnosis with venous duplex scanning // J.Vasc. Surg. – 1997. – Vol. 25, №4. P. 658-662.
  19. McDonald D.G., Leopold G.R. Ultrasound B-scanning in the differentiation of Baker’s cyst and thrombophlebitis // Brit. J. Radiol. – 1972. – Vol. 45. – P. 729–732.
  20. Sato O, Kondoh, lyory K, Kimura H (2001) Midcalf ulrasonography for the diagnosis of rupture Baker’s cyst. Surg Today 31:410-413.